Блошиний дерматит у котів — алергія на слину бліх із сильним свербежем. Як його розпізнати і що робити.
Що таке блошиний дерматит
Блошиний дерматит — це алергія на білки, що містяться в слині бліх. Коли блоха кусає кота, вона впорскує слину в шкіру, і у чутливої тварини виникає запальна реакція. Для розвитку проблеми не потрібна велика кількість паразитів. У деяких котів сильна реакція з’являється після укусу однієї-двох бліх, тому навіть невелике блошине навантаження може спричинити виражене свербіння.
Блохи, які живуть на коті, постійно виділяють слину під час живлення. Саме тому тварина відчуває дискомфорт навіть тоді, коли господар не бачить самих комах. Це одна з поширених причин свербежу у котів, але не єдина. Остаточну відповідь дає лікар після огляду.
Ознаки, які помічає господар
Найчастіше першим сигналом є свербіж. Кіт може чухати шию, голову за вухами, спину або основу хвоста значно частіше, ніж раніше. Він може облизувати або гризти шерсть у проблемних місцях. Інші типові ознаки:
- кірочки і подряпини, найчастіше на спині, в ділянці холки, біля основи хвоста та на шиї;
- ділянки випадіння шерсті, які з’являються через постійне вилизування;
- почервоніла або запалена шкіра під шерстю;
- дрібні темні крапочки в шерсті, схожі на порошок або крупинки бруду. Їх називають блошиним калом. Самі по собі вони не доводять діагноз, але лікар оцінить їх під час огляду;
- неспокій, часте скубання шерсті і погана якість сну.
Не всі ці ознаки означають блошиний дерматит, адже свербіж може мати й інші причини, зокрема алергію на харчові або побутові подразники. Тому важливо не робити висновків самостійно і записати, коли саме з’явилися симптоми.
Як лікар розпізнає проблему
Лікар починає з розмови про тварину: коли з’явилося свербіння, чи є в домі інші коти чи собаки, чи виходить кіт на вулицю або балкон, як часто його обробляли від паразитів і які засоби використовувалися раніше та як тварина на них реагувала. Далі проводиться огляд шкіри і шерсті, часто з використанням гребінця, щоб знайти самих бліх або їхні сліди. Фото, зроблені на телефон, теж корисні: вони допомагають побачити, як змінювався стан шкіри між візитами.
Блошиний дерматит не завжди очевидний, бо блохи швидко переміщаються і можуть бути непомітними. Якщо причина залишається неясною, лікар може порадити додаткові дослідження шкіри. Їх обирають індивідуально, і вони не означають, що стан уже важкий.
Загальний підхід до лікування
Лікування блошиного дерматиту складається з кількох частин, і всі вони узгоджуються з лікарем. Головне правило: позбутися бліх не лише на коті, а й у всьому оточенні. Якщо обробити тільки одну тварину, блохи з дому, з килимів, м’яких меблів чи від інших тварин швидко повернуться.
Лікар зазвичай обирає засіб від бліх з урахуванням віку, ваги, стану здоров’я і того, чи є інші тварини в домі. Окремо може знадобитися догляд за шкірою: лікар підкаже, чи можна купати кота, як часто це робити і якими засобами, а також чи потрібна додаткова обробка шкіри. Самостійно підбирати засоби не варто, навіть якщо вони здаються безпечними. Не використовуйте засоби, призначені для собак, і засоби без вказівки лікаря.
- Обробляти всіх тварин у домі одночасно, за планом лікаря.
- Регулярно прибирати житло, прати постільну білизну тварини і пилососити килими та м’які меблі.
- Не переривати схему лікування раніше часу, навіть якщо свербіж зменшився.
- Записувати, коли з’являються нові кірочки або свербіж, і приносити записи на контроль.
Чому блохи є навіть у кота, який живе в квартирі
Багато господарів вважають, що домашній кіт, який не виходить на вулицю, не може підхопити блох. Проте блохи можуть потрапити в квартиру разом з одягом, взуттям, сумками, іншими тваринами, які заходять у дім, або через відкриті вікна та балкони. Личинки розвиваються в пилу, на килимах і в тріщинах підлоги, тому дорослі блохи можуть з’являтися пізніше, навіть коли видимих комах уже немає.
Відсутність блох на вигляд не означає, що проблеми немає. Коли кіт почав сильно чухатися, варто перевірити його разом з лікарем, а не покладатися лише на власне спостереження.
Профілактика протягом року
Блохи найактивніші в теплу пору, але в опалюваних помешканнях вони можуть жити й узимку. Тому профілактику варто вважати регулярним розпорядком протягом усього року, а не сезонною дією. Який засіб і з якою частотою застосовувати, обирає лікар разом з вами, враховуючи вік тварини, її вагу, стан здоров’я і спосіб життя.
- Узгодити з лікарем план профілактики і записувати дати обробок.
- Оглядати кота після виходів надвір, якщо він виходить на вулицю або на балкон.
- Показувати лікарю нових тварин, які приходять у дім, і не допускати контакту з бездомними тваринами без огляду.
- Не застосовувати засоби, призначені для собак, і будь-які засоби без вказівки лікаря: для котів вони можуть бути небезпечними.
Кошенята, вагітні та старші коти
Для кошенят, вагітних або годуючих котів, а також для тварин з хворобами печінки, нирок чи серця вибір засобів особливо відповідальний. Не всі препарати, дозволені для дорослих здорових котів, підходять таким тваринам. Тому навіть коли блохи вже помітні, не варто застосовувати щось навмання. Зверніться до лікаря: він підбере безпечний варіант і скаже, як часто його повторювати.
Кошенята з великою кількістю бліх можуть швидко слабшати через втрату крові. Тому маленьке кошеня з блохами потребує огляду без зволікання.
Вторинні інфекції шкіри
Коли кіт постійно розчісує і гризе шкіру, на ній з’являються мікроподряпини, через які можуть потрапити бактерії. Тоді до алергічного запалення додається вторинна інфекція: шкіра може почервоніти сильніше, з’явитися гній, гнійничкові висипання або неприємний запах. Такі ускладнення потребують окремого лікування, яке призначає лікар після огляду.
Не відривайте кірочки самостійно: це травмує шкіру і погіршує стан. Якщо кірочка жовтувата чи зеленувата, кровоточить або болить, запишіться на огляд.
Коли негайно звертатися до лікаря
Є ситуації, коли не варто чекати планового прийому. Зверніться до клініки одразу, якщо:
- кошеня з блохами стало млявим, блідіють ясна або воно відмовляється від їжі;
- на шкірі з’явилися відкриті рани, що кровоточать, або швидко зростають гнійні ділянки;
- набряк сильний, особливо якщо опухли обличчя, повіки або губи;
- кіт відмовляється їсти і пити протягом доби або часто блює;
- після обробки з’явилися ознаки сильної реакції: слинотеча, судоми, важке дихання або різке погіршення самопочуття.
Якщо ви помітили щось із переліченого, не чекайте наступного планового візиту, а телефонуйте до клініки. Вам підкажуть, що робити до приїзду.
Матеріал має освітню мету й не підміняє огляд лікаря. Коли кіт постійно чухається, краще показати його ветеринару, ніж розбиратися самостійно.
