Кров у сечі у кота чи собаки завжди є приводом для огляду. Розповідаємо, як це розпізнати, які бувають причини і що зробити.
Як виглядає кров у сечі
Сеча може мати рожевий, червоний або темно-коричневий відтінок, а іноді в ній видно згустки. Буває, що крові так мало, що колір майже не змінюється, і помітити її можна лише під час аналізу. Тому важливо дивитися не тільки на колір, а й на поведінку тварини в лотку або на прогулянці.
Ознаки, на які варто звернути увагу:
- сеча рожева, червона або кольору чайної заварки;
- тварина часто ходить до туалету маленькими порціями;
- напружується, приймає позу для сечовипускання, але виходить мало або нічого;
- частіше, ніж зазвичай, лиже зовнішні статеві органи;
- з’являється різкий запах або осад на лотку чи підлозі.
Кіт і собака: чим відрізняються ситуації
У котів кров у сечі найчастіше пов’язана із запаленням сечового міхура і сечокам’яною хворобою. Особливо уважними варто бути до котів-самців: їхній сечовивідний канал дуже вузький, і його може закупорити пісок або дрібні камінці. Тоді сечовипускання стає неможливим, і це невідкладний стан.
У собак картина ширша. Кров у сечі можуть давати запалення, камені, інфекція, травма, порушення згортання крові. У самиць причиною можуть бути зміни в матці, а у самців важливою є передміхурова залоза. Пухлини теж можуть проявлятися таким чином, особливо у старших тварин.
Можливі причини в загальних рисах
Точну причину визначає лікар, і для цього часто потрібно кілька досліджень. Нижче наведено загальні групи причин, які зустрічаються найчастіше:
- Запалення сечового міхура та інфекції сечовивідних шляхів.
- Сечокам’яна хвороба: камені або пісок можуть пошкоджувати стінку сечовивідних шляхів.
- Травма після падіння, удару або ДТП.
- Порушення згортання крові, які можуть проявлятися кровотечами з різних ділянок.
- Запальні та гормональні зміни статевих органів, зокрема в матці у самиць.
- Пухлини сечового міхура, нирок або передміхурової залози.
Одна й та сама ознака може мати різні причини, тому самостійно робити висновки не варто. Важливо не відкладати огляд.
Що зробити до приходу в клініку
- Зафіксуйте, коли саме помітили кров: один раз чи постійно, на початку сечовипускання, в кінці або протягом усього процесу.
- Сфотографуйте сечу на світлому фоні, щоб показати колір лікарю.
- Запишіть, як часто тварина ходить до лотка або на вулицю і скільки разів за день з’являється напруження.
- Стежте, скільки тварина п’є води, і не обмежуйте доступ до води.
- Не змінюйте корм і не давайте тварині людські ліки, добавки чи домашні засоби.
Для аналізу зразок сечі зазвичай збирають спеціально, тому уточніть у клініці, як це зробити і чи варто приносити сечу з дому. Так результат буде точнішим.
Як лікар встановлює причину
Огляд починається з розмови про симптоми та загальний стан тварини, далі лікар оглядає живіт. Зазвичай призначають аналіз сечі, щоб оцінити наявність крові, білка, кристалів і ознак запалення. За потреби можуть знадобитися також:
- ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, нирок і сечового міхура, яке показує камені, стінки міхура та зміни в матці або передміхуровій залозі;
- рентгенографія, на якій видно частину каменів;
- аналізи крові, які оцінюють загальний стан, роботу нирок і згортання крові;
- за показаннями посів сечі або цитологічне дослідження.
Кожне дослідження має свою мету. Лікар пояснить, що саме потрібно і навіщо, і допоможе обрати план, який підходить конкретній тварині.
Чого не варто робити
- Не давайте тварині знеболювальні чи антибіотики, призначені людям, і не підбирайте препарати самостійно.
- Не використовуйте трави та домашні засоби з аптечки чи кухні.
- Не переходьте на іншу дієту без рекомендації лікаря.
- Не чекайте, що кров зникне сама, навіть якщо тварина веселіша і їсть із апетитом.
- Не намагайтеся вичавлювати сечу або масажувати живіт кота чи собаки.
Коли негайно звертатися до лікаря
Деякі ситуації не можна відкладати на завтра. Телефонуйте в клініку або їдьте на прийом одразу, якщо помічаєте:
- кіт напружується в лотку, але сечі майже немає або її немає взагалі, особливо якщо це самець;
- повторні безрезультатні походи до туалету протягом короткого часу;
- собака не може сечовипустити або сечовипускання раптово припинилося;
- часте блювання або відмова від їжі чи води;
- сильна млявість, слабкість, блідість ясен чи язика;
- біль: тварина стогне, ховається, огризається на дотик до живота;
- рясна кров у сечі або кров без будь-якого сечовипускання;
- набряк живота, який з’явився або зростає.
Профілактика і контроль
Повністю уникнути проблем із сечовивідними шляхами не завжди можливо, але ризик можна знизити. Важливо, щоб тварина мала доступ до свіжої води, проходила регулярні огляди, особливо у старшому віці, і жила в спокійному середовищі без різких змін. Для котів також корисно стежити за лотком: він має бути чистим, а кількість лотків відповідати кількості котів у домі.
Після епізоду з кров’ю в сечі лікар може порекомендувати повторні аналізи, щоб переконатися, що стан не повертається. Не пропускайте контрольні візити, навіть якщо тварина почувається добре.
Текст не замінює очного огляду. Побачивши кров у сечі, краще одразу зателефонувати в клініку, ніж чекати, що все минеться.
