Грижа у собаки — це вихід частини тканин через отвір у стінці тіла. Розповідаємо про види, обстеження, операцію, відновлення і ознаки, коли не можна чекати.
Що таке грижа і які бувають види
Грижа утворюється, коли через природний або набутий отвір у м’язах чи оболонках виходить частина внутрішнього вмісту або жирової тканини. Назва зазвичай пов’язана з місцем розташування: пупкова, пахвинна, промежинна, діафрагмальна. Кожна з них має свої особливості, тому лікар оцінює не лише сам факт випинання, а й його розташування та розмір.
Діафрагмальна грижа стосується грудної та черевної порожнин, тому вимагає окремої уваги. Вона може бути пов’язана з травмою. Детально тип з’ясовують під час обстеження, тож не намагайтеся визначити його самостійно.
Чому одні грижі оперують, а інші лише спостерігають
Рішення залежить від кількох чинників. Лікар дивиться, чи можна вправити вміст назад, наскільки великий отвір, що саме вийшло назовні, чи викликає випинання біль або порушення роботи органів і чи збільшується грижа з часом. Невелика пупкова грижа у молодої тварини інколи поступово зменшується. Велика або така, що не вправляється, зазвичай потребує операції.
Спостереження без операції можливе лише за рекомендацією лікаря і з регулярними перевірками. Самостійно вирішувати, що операція не потрібна, не варто.
Обстеження перед операцією
Огляд починається з пальпації: лікар оцінює розмір і м’якість випинання, чи можна його обережно повернути назад, як реагує тварина. Для уточнення часто призначають ультразвукове дослідження або рентгенографію. Вони показують, які органи чи тканини знаходяться в грижовому мішку, і допомагають спланувати втручання.
Перед наркозом зазвичай проводять аналізи крові та оцінюють загальний стан: серце, легені, роботу нирок і печінки. Якщо собака старша або має хронічні хвороби, обстеження можуть розширити. Приносьте всі попередні результати і розповідайте про зміни в апетиті, роботі кишечника чи сечовипусканні.
Грижі у цуценят і дорослих собак
Пупкові грижі найчастіше помічають у цуценят, а пахвинні, промежинні й набуті після травм трапляються й у дорослих. Це не привід звинувачувати себе: причини різні, і не всі залежать від догляду господаря. Якщо в дорослої собаки з’явилося нове випинання, не відкладайте огляд, бо від типу грижі залежить терміновість лікування.
Запитання перед операцією
- Який саме тип грижі у моєї собаки і що в ній знаходиться?
- Чи потрібні додаткові обстеження, крім аналізів?
- Чи плануються додаткові матеріали для зміцнення стінки?
- Який режим руху й догляд потрібні вдома?
- Коли контрольний огляд і на що звертати увагу до нього?
Анестезія та сама операція
Наркоз проводять під постійним наглядом. Команда стежить за серцевим ритмом, диханням, температурою тіла та рівнем свідомості. Перед операцією лікар підбирає схему знеболення і пояснює, як вона працюватиме після пробудження.
Хірург закриває дефект у стінці тіла і відновлює нормальне розташування тканин. Інколи для зміцнення стінки потрібні додаткові матеріали. Рішення про методику ухвалює хірург з урахуванням розміру отвору, стану тканин і загального стану собаки.
Відновлення після операції
Основне правило — спокій. Собаці потрібне тихе місце, обмеження стрибків і бігу, короткі прогулянки на повідку. Тривалість обмежень визначає лікар, і вони можуть змінюватися залежно від того, як загоюється ділянка.
- щоденний огляд шва без торкання руками і без мазей, якщо лікар їх не призначив;
- захисний комір або попона, щоб тварина не зализувала рану;
- контроль апетиту, пиття та вироблення калу й сечі;
- знеболення тільки за призначенням лікаря, без самостійних ліків;
- контрольний огляд у клініці в призначений день.
Якщо помітили набряк у ділянці операції, який росте, або нову випуклість в іншому місці, повідомте лікаря того ж дня.
Ущемлена грижа: найнебезпечніший варіант
Ущемлення виникає, коли вміст грижі защемлюється в отворі і втрачає кровопостачання. Тканини можуть пошкодитися швидко, тому це невідкладний стан. Випинання стає болючим і твердим, може змінити колір шкіри і не вправляється назад. Собака часто стає млявою, відмовляється від їжі або блює.
Якщо бачите такі ознаки, не чекайте до наступного дня. Це невідкладний стан: звертайтеся по ветеринарну допомогу негайно, не чекаючи наступного дня.
Коли негайно звертатися до лікаря
- випинання стало болючим, твердим або змінило колір;
- собака блює кілька разів поспіль або відмовляється від їжі і води;
- сильний біль: стогін, напруження живота, ховання;
- труднощі з диханням, блідість ясен або слабкість;
- після операції з’явилася кровотеча або гній, чи шов розійшовся.
Нове випинання на тілі собаки варто показати лікареві, навіть якщо воно не болить: тип і ризик грижі визначає лише огляд.
