Основними причинами інсулінорезистентності у котів є ожиріння, відсутність фізичної активності, старіння та неправильне харчування. Також до факторів ризику належать хронічні захворювання, такі як панкреатит, хронічна хвороба нирок, гіпертиреоз, а також гормональні порушення, зокрема акромегалія і гіперадренокортицизм. Інші причини можуть включати інфекції, прийом деяких лікарських препаратів (глюкокортикоїди, прогестогени) та генетичну схильність.

Фактори, пов'язані зі способом життя:

• Ожиріння: Найчастіший фактор, що призводить до зниження чутливості тканин до інсуліну.
• Малорухливий спосіб життя: Недостатня фізична активність також сприяє розвитку резистентності до інсуліну.
• Неправильне харчування: Дієта з високим вмістом вуглеводів та низькою якістю корму може спричинити ожиріння та діабет.

Медичні стани та захворювання:

• Хронічний панкреатит: Запалення підшлункової залози може пошкодити клітини, що виробляють інсулін, та призвести до його недостатньої кількості.
• Хронічна хвороба нирок (ХХН): Це захворювання може бути пов'язане з розвитком інсулінорезистентності.
• Гіпертиреоз: Надмірна продукція гормонів щитоподібної залози (тироксину) може прискорювати метаболізм і впливати на чутливість до інсуліну.
• Гіперадренокортицизм (Синдром Кушинга): Пов'язаний з надмірною виділенням кортизолу наднирковими залозами, що призводить до резистентності до інсуліну.
• Акромегалія: Гормональне порушення, при якому виробляється надлишок гормону росту, що має протидіючий інсуліну ефект.
• Інфекції: Хронічні бактеріальні інфекції, наприклад, сечовивідних шляхів, можуть сприяти розвитку інсулінорезистентності.

Інші причини:

• Прийом препаратів: Тривале застосування глюкокортикоїдів (стероїдів) або прогестогенів може спричиняти інсулінорезистентність.
• Вік: З віком (особливо після 7 років) ризик розвитку діабету 2-го типу зростає.
• Генетика: Деякі породи котів, наприклад, бурманські, мають більшу схильність до розвитку діабету.