Щури — одні з найбільш схильних до новоутворень домашніх тварин. Багато власників рано чи пізно знаходять у свого улюбленця «шишку» під шкірою.
Не кожне новоутворення злоякісне, але жодне не варто залишати без уваги. Чим менша пухлина на момент звернення до лікаря, тим простіше і безпечніше її лікувати.
Чому щури часто хворіють на пухлини
Схильність до новоутворень у щурів пов'язана з генетикою, гормональним фоном і віком. Найчастіше пухлини з'являються у тварин, старших за півтора року.
Найпоширеніший вид — пухлини молочної залози у самок.
Пухлини молочної залози
У щурів молочна тканина розташована дуже широко — від шиї та пахв до живота й основи хвоста. Тому пухлину молочної залози можна виявити майже будь-де на нижній і бічній поверхні тіла, навіть біля шиї. Вони трапляються і в самців, хоча значно рідше.
Більшість пухлин молочної залози у щурів доброякісні. Проте «доброякісна» не означає «безпечна»: такі пухлини можуть швидко рости, досягати великих розмірів, заважати тварині рухатися, виразкуватися, кровоточити та виснажувати організм. Трапляються і злоякісні форми.
Інші новоутворення
- пухлини гіпофіза — проявляються нахилом голови, порушенням координації, слабкістю передніх лап; тварині стає важко втримувати їжу в лапках;
- шкірні та підшкірні новоутворення;
- пухлини внутрішніх органів — на них можуть вказувати збільшення живота, втрата ваги, утруднене дихання.
Не кожна шишка є пухлиною. Під шкірою щурів часто утворюються абсцеси після укусів або подряпин, також можуть траплятися кісти чи збільшені лімфатичні вузли. Відрізнити їх «на дотик» неможливо — для цього потрібне обстеження.
Що робити, якщо ви знайшли шишку
- не чекайте, що вона «розсмокчеться» сама;
- не намагайтеся проколоти, прогріти або змастити її мазями;
- запишіться на прийом до ратолога найближчим часом;
- якщо новоутворення швидко росте, кровоточить або щур погано почувається, звертайтеся терміново;
- сфотографуйте шишку поруч із лінійкою — це допоможе лікарю оцінити темп росту.
Діагностика
- клінічний огляд та оцінка загального стану тварини;
- цитологічне дослідження (тонкоголкова пункція) — дозволяє відрізнити пухлину від абсцесу чи кісти;
- гістологічне дослідження видаленої тканини — для встановлення остаточного діагнозу;
- рентгенографія грудної клітки та УЗД — щоб виключити поширення процесу;
- аналізи крові — для оцінки ризиків анестезії.
Лікування
Основний метод лікування — хірургічне видалення новоутворення. Сучасна анестезія та досвід роботи з дрібними тваринами роблять операцію значно безпечнішою, ніж багато хто вважає. Проте ризики зростають разом із розміром пухлини та віком тварини, тому видаляти її краще якомога раніше.
Під час операції лікар може запропонувати одночасну стерилізацію самки: вона знижує ризик повторної появи пухлин молочної залози.
Якщо операція неможлива через вік або супутні захворювання, лікар може запропонувати медикаментозну чи паліативну терапію, яка уповільнює ріст пухлини та допомагає зберегти якість життя.
Догляд після операції
- окрема клітка без полиць і гамаків, з м'якою підстилкою — наприклад, паперовими рушниками замість тирси, щоб шов залишався чистим;
- знеболення та інші препарати — строго за призначенням лікаря;
- захист шва попоною або комірцем, якщо щур намагається його гризти;
- контроль апетиту, питва та посліду;
- контрольний огляд і зняття швів у визначений лікарем день.
Профілактика
Повністю запобігти появі пухлин неможливо, але ризик можна знизити:
- стерилізація самок — доцільність і оптимальний вік варто обговорити з ратологом;
- збалансоване харчування без надлишку жирних і калорійних ласощів, контроль ваги;
- регулярний домашній огляд: проведіть пальцями вздовж тіла від шиї до хвоста, особливо по животу та боках;
- профілактичні огляди у ратолога, особливо після півтора року.
Важливо пам'ятати
Шишка у щура — привід звернутися до лікаря, а не чекати. Маленьку пухлину видалити значно простіше: операція триває менше, а відновлення проходить швидше. Рішення щодо лікування лікар ухвалює індивідуально, враховуючи вік, загальний стан тварини та очікуваний результат.
