Гостре отруєння — стан, коли токсична речовина потрапляє в організм кота через рот, шкіру чи дихальні шляхи й за години порушує роботу нервової системи, травлення, печінки або серця. Коти особливо вразливі, тому навіть невеликий контакт може бути небезпечним.
Що це за хвороба
Під гострим отруєнням мають на увазі швидку реакцію організму на токсин: від подразнення слизових до ураження печінки, крові чи нервової системи. Особливість котів у тому, що їхня печінка погано знешкоджує низку речовин, безпечних для людини чи інших тварин. Крім того, кіт вилизує шерсть і лапи, тому ковтає хімію, яка потрапила на тіло. Тяжкість залежить від речовини, кількості, шляху потрапляння та часу до допомоги. Отруєння лілією й антифризом, які б'ють передусім по нирках, а також щурячою отрутою, що порушує згортання крові, мають свою специфіку.
Симптоми
Залежно від токсину власник може помітити слинотечу, піну з рота, блювання, діарею, відмову від їжі. Кіт може бути збудженим, тремтіти, хитатися, мати розширені зіниці або, навпаки, ставати пригніченим і млявим. Їдкі речовини спричиняють почервоніння та виразки в роті й на язиці, кіт трясе головою, тре мордочку лапами. Після людських ліків можливі зміна кольору слизових, набряк морди, утруднене дихання, жовтяниця через кілька днів. При тяжкому отруєнні бувають судоми й втрата свідомості. Схожі ознаки трапляються й при інших хворобах, тому причину встановлює лише лікар.
Причини та фактори ризику
Найчастіше коти отруюються побутовою хімією: засобами для миття підлоги, відбілювачами, ароматичними оліями, які кіт облизує з лап і шерсті або п'є з відра. Небезпечні кімнатні рослини та букети, а також людські ліки, особливо знеболювальні та жарознижувальні, які власник дав сам або залишив у доступному місці. Окрема група ризику — засоби від бліх, призначені для інших тварин і не дозволені для котів: деякі їхні компоненти токсичні для котів навіть у малій кількості, а реакція іноді розвивається вже після нанесення помилкового засобу. Коти рідко їдять солодке, але шоколад, кава та енергетики теж небезпечні для серця й нервової системи. Молоді та цікаві коти, тварини з вільним вигулом і коти з хворобами печінки чи нирок ризикують більше.
Діагностика
Найцінніше для лікаря — знати, що саме, скільки і коли потрапило в організм, тому приносьте упаковку, етикетку або фото рослини. Лікар оцінює свідомість, дихання, серцевий ритм, температуру, колір слизових і стан ротової порожнини. Аналізи крові та сечі показують роботу печінки й нирок, рівень електролітів і зміни в крові, які дають деякі ліки. За потреби проводять УЗД органів черевної порожнини та повторні аналізи в динаміці, бо частина токсинів проявляє дію із затримкою.
Як лікують
Лікування залежить від речовини й часу після контакту. Якщо отруту щойно проковтнули, лікар вирішує, чи доцільно зменшити її всмоктування, а при контакті зі шкірою кота обережно відмивають. Далі проводять підтримувальну терапію: інфузії, контроль температури, судом, дихання та роботи органів. Для окремих токсинів існують специфічні заходи, і їх обирає лише ветеринар. Котів у тяжкому стані госпіталізують у стаціонар, де спостерігають за станом і аналізами, доки ризик ускладнень не мине.
Профілактика
Зберігайте побутову хімію, ліки й добрива в закритих шафах, одразу витирайте розливи та не мийте підлогу засобами, які кіт може злизати з лап. Перед тим як принести додому рослину чи букет, перевірте, чи безпечна вона для котів. Не давайте коту людських ліків і не використовуйте засоби від бліх, призначені для інших тварин, — обирайте препарати для котів разом із лікарем. Якщо іншу тварину в домі обробили від бліх, обмежте контакт тварин, доки засіб не висохне.
Коли звертатися терміново
- кіт облизав або проковтнув хімію, ліки чи частину рослини, навіть без симптомів
- рясна слинотеча, піна з рота, повторне блювання
- тремтіння, збудження, хиткість або судоми
- утруднене дихання, зміна кольору слизових чи набряк морди
При отруєнні вирішують години, тому не намагайтеся лікувати кота вдома. Візьміть упаковку засобу й одразу звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі.
