Плевральний випіт — накопичення рідини між легенями та стінкою грудної клітки, через яке легеням бракує місця для розправлення. У котів цей стан часто проявляється задишкою і потребує швидкої допомоги та пошуку причини.
Що це за хвороба
У нормі в плевральній порожнині є лише тонкий шар рідини, що полегшує ковзання легень під час дихання. Коли рідини стає забагато, вона стискає легені, і кіт не може вдихнути повноцінно. Випіт — не самостійна хвороба, а наслідок іншого процесу: серцевої недостатності, запалення, інфекції, пухлини, травми або порушення відтоку лімфи. Рідина може бути різною за складом, і саме її характер допомагає зрозуміти причину. Без допомоги стан може швидко погіршуватися до тяжкої дихальної недостатності.
Симптоми
Власник помічає, що кіт дихає частіше, поверхнево, з помітними рухами живота. Тварина може сидіти, витягнувши шию, з розставленими ліктями, уникати лежання на боці. При значному випоті з'являється дихання з відкритим ротом, синюшність язика чи ясен. Кіт стає млявим, ховається, менше їсть і швидко втомлюється. Коти часто довго маскують проблеми з диханням, тому ознаки можуть здаватися раптовими. Схожі прояви бувають при астмі, набряку легень або пневмонії, тому точно розрізнити стани може лише лікар.
Причини та фактори ризику
Серед частих причин — серцева недостатність на тлі кардіоміопатії, гнійне запалення плеври (піоторакс), вологий перебіг інфекційного перитоніту котів, пухлини грудної порожнини, зокрема лімфома середостіння, та хілоторакс — накопичення лімфатичної рідини. Кров у грудній порожнині може з'явитися після травми або при порушенні згортання. Ризик піотораксу вищий у котів, які гуляють на вулиці та б'ються з іншими котами. Котам старшого віку та схильних до хвороб серця порід варто приділяти більше уваги диханню.
Діагностика
Спершу лікар стабілізує кота, дає кисень і мінімізує стрес, адже повне обстеження одразу може бути небезпечним. Швидке УЗД грудної клітки допомагає побачити рідину навіть у тварини в тяжкому стані. Рентген грудної клітки виконують, коли кіт здатен його перенести. Отриману рідину досліджують у лабораторії: визначають її тип, клітинний склад, за потреби роблять посів. Аналізи крові, УЗД серця та тести на інфекції допомагають уточнити причину.
Як лікують
При вираженій задишці лікар видаляє рідину з грудної порожнини, що швидко полегшує дихання. Далі лікування спрямоване на причину: підтримку роботи серця, лікування інфекції, контроль пухлинного процесу чи інших станів. При гнійному запаленні може знадобитися дренаж і тривале перебування в стаціонарі. Кіт перебуває під наглядом, щоб вчасно помітити повторне накопичення рідини. Прогноз залежить від причини, і лікар обговорює його після обстеження. Схему лікування визначає лише ветеринар.
Профілактика
Не всі причини випоту можна попередити, але частину ризиків реально зменшити. Регулярні огляди та УЗД серця для котів зі шумом або схильних порід допомагають вчасно виявити кардіоміопатію. Обмеження бійок із вуличними котами та своєчасна допомога при укусах знижують ризик гнійних ускладнень. Вакцинацію від вірусних інфекцій варто обговорити з лікарем. Важливо помічати навіть незначні зміни в диханні та не відкладати візит.
Коли звертатися терміново
- кіт дихає з відкритим ротом або часто й поверхнево у спокої
- синюшний або блідий язик чи ясна
- кіт сидить з витягнутою шиєю й не лягає на бік
- різка млявість, відмова від їжі разом із задишкою
- задишка після травми або падіння
Утруднене дихання у кота — невідкладний стан, тому їдьте до лікаря якомога швидше. Щоб полегшити дихання й з'ясувати причину, звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі.
