Інфекційний гепатит у собаки — вірусна хвороба, яка уражає печінку, судини та інші органи і трапляється переважно в невакцинованих цуценят і молодих собак. Хвороба може розвиватися дуже швидко, тому з гарячкою, млявістю чи блюванням одразу звертайтеся до лікаря.
Що це за хвороба
Збудник — аденовірус собак. Він потрапляє в організм через рот і ніс під час контакту з хворою собакою, її сечею, слиною, калом або предметами, на які потрапили виділення. Вірус уражає клітини печінки та стінки судин, тому порушується згортання крові, а печінка гірше знешкоджує токсини. За тяжкого перебігу можливі крововиливи, набряки та сильна інтоксикація. Собака, яка одужала, ще тривалий час може виділяти вірус із сечею. Окремий прояв — помутніння рогівки, так зване «блакитне око», яке іноді з'являється в період одужання.
Симптоми
Перші ознаки з'являються через кілька днів після зараження. Собака стає млявою, відмовляється від їжі, має гарячку, може блювати, мати діарею, іноді з кров'ю. Живіт болючий: собака скиглить, горбиться, не дає торкатися до живота. Можуть бути бліді або жовтуваті слизові, дрібні крововиливи на яснах, кровотеча з носа, ознаки зневоднення. У частини собак під час одужання мутніє одне чи обидва ока. Буває й легкий перебіг, коли помітні лише короткочасна млявість і гарячка. Схожі ознаки трапляються за інших інфекцій та отруєнь, тому причину визначає лікар після обстеження.
Причини та фактори ризику
Головний фактор ризику — відсутність щеплень або незавершений курс вакцинації. Найбільше під загрозою цуценята першого року життя, у яких захист від матері вже слабшає, а власного імунітету ще немає. Вірус легко поширюється там, де багато собак: у притулках, розплідниках, на виставках, у місцях вигулу. Він тривалий час зберігається в довкіллі, тому заразитися можна й без прямого контакту з хворою собакою.
Діагностика
Лікар оглядає собаку, вимірює температуру, оцінює живіт, слизові оболонки та ступінь зневоднення. Аналізи крові показують запалення, зміни в клітинах крові, роботу печінки й нирок та згортання крові. Лабораторні тести на віруси допомагають відрізнити аденовірусну інфекцію від парвовірусного ентериту, чуми та інших хвороб зі схожими ознаками. За потреби призначають ультразвукове дослідження черевної порожнини. Якщо змінилися очі, лікар проводить окремий огляд очей.
Як лікують
Засобу, який би напряму знищував цей вірус, немає, тому лікування підтримувальне. За помірного й тяжкого перебігу собаку госпіталізують: проводять інфузійну терапію, щоб усунути зневоднення й вирівняти склад крові, підтримують роботу печінки, контролюють згортання крові, температуру й харчування. Конкретні напрями терапії лікар обирає за станом собаки та результатами аналізів. Після виписки важливо повторно показати собаку лікарю й стежити за очима.
Профілактика
Найнадійніший захист — вакцинація. Графік щеплень і ревакцинацій для свого цуценяти чи дорослої собаки обговоріть із лікарем. Доки цуценя не завершило курс щеплень, обмежте його контакти з незнайомими собаками та місцями, де їх багато. Хвору собаку ізолюйте від інших, а її місце, миски й предмети догляду ретельно прибирайте. Нову собаку без підтверджених щеплень покажіть лікарю, перш ніж знайомити її з іншими вихованцями.
Коли звертатися терміново
- гарячка, сильна млявість або слабкість у цуценяти чи молодої невакцинованої собаки;
- повторне блювання або діарея, особливо з кров'ю;
- собака відмовляється від їжі та води;
- болючий живіт: собака скиглить, горбиться, не дає торкатися;
- бліді чи жовтуваті ясна, крововиливи на яснах, кровотеча з носа;
- помутніння ока під час хвороби або після неї.
Інфекційний гепатит може швидко загрожувати життю, тому не відкладайте огляд. Звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі: лікар обстежить собаку, призначить аналізи та за потреби організує лікування в стаціонарі.
