Дисплазія ліктьового суглоба — розвиткове захворювання, при якому частини ліктя неправильно формуються і суглоб працює з перекосом. Частіше це помічають у молодих собак великих порід, коли з’являється кульгавість передньої лапи; це не перелом від однієї травми і не дисплазія кульшових суглобів.
Що це за хвороба
Ліктьовий суглоб з’єднує плечову кістку з двома кістками передньої лапи. Якщо під час росту одна з частин розвивається повільніше або стоїть не на місці, навантаження розподіляється нерівномірно. З часом з’являються біль, запалення та зміни хряща. Процес може торкатися однієї або обох передніх лап. Тяжкість у кожної собаки різна.
Симптоми
Власник бачить кульгавість передньої лапи, часто в цуценя або молодої собаки. Після сну або тривалого лежання перші кроки можуть бути особливо незграбними, потім рух трохи полегшується. Після довгих прогулянок або бігу кульгавість може знову посилитися. Деякі собаки неохоче стрибають або піднімаються сходами. При дотику до ліктя собака може відсторонювати лапу. Схожі ознаки бувають при травмах лапи чи запаленні сухожилків — їх відрізняють обстеженням.
Причини та фактори ризику
Це захворювання розвитку, а не наслідок одного удару. Серед порід, де його описують частіше, — ротвейлер, бернський зенненхунд, ньюфаундленд, кане-корсо, лабрадор та золотистий. Швидкий ріст, надмірна вага в молодому віці та інтенсивні навантаження до завершення формування суглобів можуть погіршувати перебіг. Спадкова схильність обговорюють при виборі цуценя, але остаточно картину дають знімки.
Діагностика
Ортопедичний огляд оцінює біль, обсяг руху та кульгавість. Рентген ліктів у кількох проекціях показує зміни кісток і суглобових щілин; іноді потрібна комп’ютерна томографія для деталей перед плануванням лікування. Лікар відокремлює дисплазію від травм, артриту іншого походження та проблем хребта. Обстеження обох ліктів часто доречне, навіть якщо кульгає лише одна лапа.
Як лікують
Підхід залежить від віку, ваги та ступеня змін на знімках. Контроль маси тіла, помірні прогулянки замість стрибків і фізіотерапія за рекомендацією лікаря зменшують навантаження на суглоб. У частини собак показана хірургічна корекція або інші ортопедичні втручання. Травматологічне відділення веде спостереження після операції або при лікуванні без хірургії. Конкретний план визначає лише лікар після огляду та знімків.
Профілактика
Повністю запобігти спадковій схильності неможливо. Знижують ризик ускладнень помірне годування без надмірного росту в цуценя, уникнення стрибків з висоти до дорослішання та підтримання здорової ваги протягом життя. При купівлі цуценя великої породи варто запитати заводчика про обстеження батьківських собак на дисплазію суглобів. Ранній візит до лікаря при першій стійкій кульгавості дає більше варіантів підтримки.
Коли звертатися терміново
- раптова сильна кульгавість після падіння чи травми;
- собака не може опертися на передню лапу взагалі;
- сильний біль: постійний плач, агресія при дотику до ліктя;
- набряк або деформація ліктя, що швидко наростає.
При гострому болі або підозрі на перелом не чекайте планового прийому — звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі.
