Доброякісна гіперплазія простати — збільшення передміхурової залози у некастрованих самців, яке найчастіше виникає з віком під впливом статевих гормонів. Пухлиною у злоякісному значенні вона не є, але збільшена залоза може стискати пряму кишку і сечовивідні шляхи, тому симптоми бувають досить відчутними.
Що це за хвороба
Простата розташована навколо початкової частини сечівника, одразу під прямою кишкою. Її ріст стимулюють андрогени, тобто чоловічі статеві гормони. Залоза збільшується поступово і зазвичай рівномірно, на відміну від злоякісних процесів. Однак навіть доброякісне збільшення може заважати випорожненню і сечовипусканню, спричиняти запори та виділення з сечівника. До того ж у збільшеній залозі легше розвинутися інфекція, тому стан потребує регулярного контролю.
Симптоми
Власник може помітити натугу при дефекації, сухий або стрічковий кал, а іноді й довгий період без випорожнення. При сечовипусканні струмінь стає слабшим, з'являється напруга, у сечі може бути кров. З сечівника іноді виходять кров'янисті або гнійні виділення. Собака може стояти в незручній позі, скиглити або мати біль у животі й задніх лапах. Такі прояви схожі на інші урологічні та кишкові проблеми, тому без обстеження важко визначити причину.
Причини та фактори ризику
Основний фактор — вік і статевий статус: ризик вищий у некастрованих самців старшого віку. Гормональна активність підтримує ріст залози, тому стерилізація зменшує ймовірність розвитку гіперплазії. Певну роль можуть відігравати породні та індивідуальні особливості, але їх точний вплив не завжди зрозумілий. Оцінку ризику для конкретного собаки дає лікар під час планового огляду.
Діагностика
Лікар починає з пальпації простати через пряму кишку, оцінює її розмір, щільність і болючість. Ультразвукове дослідження показує структуру залози, наявність кіст і зміни в навколишніх тканинах. Аналіз сечі допомагає виявити ознаки інфекції або крові. Щоб виключити онкологічний процес, лікар може призначити цитологію або гістологію, особливо якщо залоза нерівна або швидко змінюється. Результати обстежень лікар співставляє між собою, а діагноз не ставить з однієї ознаки.
Як лікують
Підхід залежить від ступеня збільшення і наявності симптомів. Для деяких собак лікар пропонує медикаментозну корекцію, яка допомагає зменшити тиск на сечовивідні шляхи і кишку. Однак найбільш стійкий результат дає кастрація, яка зменшує залозу і зупиняє вплив гормонів. Якщо приєдналася інфекція або утворилися кісти, лікування доповнюють окремо. Усі рішення щодо препаратів, дозування та втручання приймає ветеринар після огляду і аналізів.
Профілактика
Кастрація є найефективнішим способом запобігти розвитку гіперплазії простати в майбутньому. Питання про стерилізацію варто обговорити з лікарем ще до появи симптомів. Для некастрованих самців старшого віку корисні регулярні планові огляди, зокрема пальпація простати. Не відкладайте візит, якщо з'явилися зміни в сечовипусканні чи дефекації: раннє виявлення дозволяє обрати м'якший варіант лікування.
Коли звертатися терміново
- собака не може сходити по-малому або тривалий час не випорожнюється;
- з сечівника виділяється велика кількість крові або гнійного вмісту;
- з'явилися блювання, напруження живота або сильний біль;
- собака млява, відмовляється від води та їжі.
Гіперплазія простати зазвичай розвивається поступово, але повна відсутність сечовипускання або дефекації потребує негайного огляду. Звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі, щоб лікар оцінив залозу і підібрав план лікування.
