Вроджена глухота — стан, коли собака народжується з порушенням слуху на одне чи обидва вуха. Її часто помічають лише тоді, коли цуценя підростає і не реагує на звуки, але розпізнати її можна рано, якщо знати, на що звертати увагу.
Що це за хвороба
Слух забезпечує складна система: вухо вловлює звук, а внутрішнє вухо перетворює його на сигнали для мозку. При вродженій глухоті чутливі клітини внутрішнього вуха розвиваються неповноцінно або зникають у перші тижні життя. Це не болить і не прогресує так, як вушні інфекції, але назавжди змінює сприйняття світу. Нерідко порушення стосується лише одного вуха, тому власник може довго нічого не підозрювати.
Симптоми
Цуценя не здригається від гучного звуку, не прокидається від голосу чи шарудіння миски, не повертає вуха на звук. Дорослий пес може не відгукуватися на кличку, лякатися при торканні ззаду, спати надто міцно. Іноді собака гавкає більше звичайного або тривожиться в незнайомому середовищі. Односторонню глухоту розпізнати складно: собака чує, але гірше визначає, звідки звук. Схожі ознаки бувають при вушних інфекціях, пухлинах чи віковому погіршенні слуху.
Причини та фактори ризику
Вроджена глухота найчастіше пов’язана з пігментацією: її частіше описують у собак з білим або плямистим забарвленням шерсті, блакитними очима. Про схильність говорять у далматинів, боксерів, австралійських вівчарок та інших порід з такими генами, але це не означає, що кожен собака цих порід буде глухим. Роль відіграє спадковість, тому при розведенні варто обговорити обстеження батьків із лікарем.
Діагностика
Лікар оглядає вуха, щоб виключити інфекцію, сірку чи сторонні тіла, і оцінює реакцію на звуки та поведінку. Точно підтверджує глухоту лише спеціальне обстеження слуху (BAER), яке проводять у профільних центрах; у нашій клініці лікар проводить консультацію, огляд і за потреби дає направлення. Домашні тести з оплесками чи дзвінками ненадійні, бо собака може реагувати на вібрацію.
Як лікують
Вроджену глухоту не вилікувати, а слух не відновити. Мета — допомогти собаці жити безпечно і комфортно. Лікар допомагає виключити інші причини поганого слуху, наприклад вушні інфекції, які піддаються лікуванню. Власнику радять навчити собаку візуальним командам, тримати його на повідку поза двором, не лякати зненацька, використовувати вібраційні або світлові сигнали. Рекомендації залежать від породи, віку й поведінки.
Профілактика
Вроджену глухоту не можна попередити після народження. Знизити її частоту допомагає відповідальне розведення: обстеження дорослих собак із групи ризику та обговорення пар із ветеринаром чи заводчиком. Для придбаного цуценяти важливо перевірити слух якомога раніше й не відкладати до дорослого віку. Регулярні огляди вух допомагають вчасно помітити набуті проблеми.
Коли звертатися терміново
- різке зниження слуху в собаки, який раніше добре чув;
- нахил голови, втрата рівноваги або хитка хода;
- виділення, неприємний запах чи біль у вусі;
- сильна стривоженість, агресія або дезорієнтація, яких раніше не було.
Якщо ви підозрюєте, що пес не чує, або помітили ці ознаки, запишіться на консультацію до ветклініки Панда в Дніпрі.
