Хвороба Легга-Кальве-Пертеса — це порушення кровопостачання головки стегнової кістки в тазостегновому суглобі, через яке кістка руйнується та деформується. Вона зачіпає переважно молодих собак дрібних порід, тому кульгавість задньої лапи у цуценяти не варто списувати на «просто забій».
Що це за хвороба
Головка стегнової кістки входить у суглобову западину, і від її цілісності залежить плавність руху. При цій хворобі ділянка кістки втрачає живлення, розм’якшується й може руйнуватися, а суглобова поверхня втрачає форму. Це спричиняє біль, обмеження рухів і розвиток вторинних змін у суглобі. Причини до кінця не з’ясовані, тому лікар оцінює ступінь змін за знімками й клінічним станом.
Симптоми
Спочатку собака може злегка кульгати на одну задню лапу, неохоче наступати на неї, берегти кінцівку. Згодом кульгавість посилюється, м’язи стегна на боці ураження худнуть, собака неохоче стрибає, піднімається сходами, скиглить, коли торкаються тазостегнового суглоба. Інколи ознаки з’являються на обох лапах. Схожі прояви бувають при вивиху наколінка, травмах, дисплазії суглобів, тому діагноз без обстеження не ставлять.
Причини та фактори ризику
Точну причину не встановлено. Припускають судинні порушення, спадкову схильність, швидкий ріст і мікротравми. Частіше хворобу описують у той-тер’єрів, вест-хайленд-вайт-тер’єрів, йоркширських тер’єрів та інших дрібних порід, але вона може зустрітися й в інших собак. Порода лише підвищує ймовірність і не означає, що хвороба обов’язково розвинеться.
Діагностика
Лікар оглядає кінцівки, перевіряє обсяг рухів у суглобах, оцінює біль і м’язову масу. Основне дослідження — рентген тазостегнових суглобів, часто під седацією для якісних знімків. Аналізи крові допомагають оцінити загальний стан перед можливим наркозом. Рентген показує зміни форми й щільності головки кістки, що відрізняє хворобу від інших причин кульгавості. Складні ортопедичні випадки обговорюють у клініці, за потреби — з направленням до профільного спеціаліста.
Як лікують
Підхід залежить від стадії та вираженості болю. На ранньому етапі лікар може запропонувати обмеження навантажень і контроль, але при вираженій руйнації найчастіше розглядають хірургічне втручання, яке прибирає уражену частину суглоба й допомагає зняти біль. Після операції важлива реабілітація, а в період відновлення — контрольні візити. Давати знеболювальні для людей небезпечно. Схему ведення визначає лише лікар після огляду й знімків.
Профілактика
Хворобі не запобігти вакцинацією чи спеціальним раціоном. Допомагають ранній огляд при першій кульгавості, контроль маси тіла, безпечне середовище без стрибків із висоти та відповідальне розведення: варто обговорити з ветеринаром, чи не використовувати для розведення тварин із підтвердженим діагнозом. Нормальна вага зменшує навантаження на суглоби протягом усього життя.
Коли звертатися терміново
- собака повністю не наступає на задню лапу;
- різка кульгавість після падіння, травми чи стрибка;
- сильний біль: скиглить, огризається при дотику, відмовляється рухатися;
- набряк, деформація кінцівки або втрата чутливості лапи.
Будь-який із цих станів потребує негайної допомоги — звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі.
