Нетримання сечі означає, що собака мимовільно втрачає сечу, часто уві сні або в стані спокою. Це неприємна проблема і для тварини, і для власника, але вона піддається діагностиці, тож не варто списувати її на вік чи характер.
Що це за хвороба
Найчастіше йдеться про недостатність сечового сфінктера, тобто м'язового механізму, що утримує сечу в міхурі. Коли його тонус знижений, сеча може виділятися без контролю. Це відрізняється від запалення сечового міхура (циститу) та сечокам'яної хвороби, хоча іноді вони супроводжують одне одного. Саме тому лікарю важливо з'ясувати, чи є в собаки інші порушення сечовивідної системи.
Симптоми
Власник помічає калюжі сечі в місцях відпочинку, мокрий лежак або слід від сечі, коли собака спить чи лежить. Сеча може підтікати краплями, а собака часто не помічає цього. Схожі прояви бувають при інших станах сечовивідних шляхів, тому остаточно розрізнити їх без огляду й аналізів неможливо. Детальніше про окремі ознаки читайте на сторінках симптомів.
Причини та фактори ризику
Найчастіша причина — слабкість сфінктера, що може розвиватися з віком, при гормональних змінах або після стерилізації у сук. Ризик підвищують ожиріння, підвищена вага, деякі неврологічні проблеми та порушення роботи сечового міхура. Окремо лікар перевіряє, чи немає інфекції, каменів або інших причин. Однозначну оцінку ризику для вашої собаки дає огляд.
Діагностика
Лікар починає з огляду та розмови про симптоми, що допомагає відокремити нетримання від поведінкових причин. Далі зазвичай проводять аналіз сечі, щоб виключити запалення, кров або кристали. УЗД сечового міхура та нирок допомагає оцінити будову органів і наявність каменів, а за потреби призначають лабораторні тести крові, щоб перевірити загальний стан і роботу внутрішніх органів.
Як лікують
Підхід залежить від причини. Якщо йдеться про слабкість сфінктера, лікар може запропонувати медичну підтримку, яку підбирає лише він після огляду, а також контроль ваги та режиму сечовипускань. Якщо причина в інфекції, камені чи інших порушеннях, лікують їх окремо. Частина випадків потребує тривалого спостереження, і план переглядають із часом. Конкретні препарати та дози визначає лише ветеринар.
Профілактика
Повністю запобігти нетриманню не завжди можливо, але можна зменшити ризик. Підтримуйте здорову вагу собаки, забезпечте регулярні прогулянки з можливістю сечовипускатися, забезпечте доступ до чистої води. Після стерилізації у сук варто обговорити з лікарем контроль стану сечового міхура та, за потреби, планові огляди. Якщо ви помітили перші ознаки, не чекайте, поки проблема загостриться.
Коли звертатися терміново
- з'явилася кров у сечі або сеча має неприємний запах і мутність;
- собака не може сечовипускати або виділяє лише краплі, видає болісні звуки;
- нетримання раптово з'явилося в собаки, яка раніше була стабільною, разом із втратою апетиту чи млявістю;
- живіт болючий на дотик, з'явилася температура або часте блювання.
Якщо будь-яка з цих ознак є, не відкладайте візит. Запишіться до ветклініки Панда в Дніпрі, щоб лікар оцінив причину та стан собаки.
