Параліч гортані — це стан, коли хрящі гортані не розкриваються як слід під час вдиху, і повітря проходить до легень з перешкодою. Найчастіше його помічають у собак старшого віку великих порід; ознаки спершу здаються безневинними, але стан може різко стати небезпечним.
Що це за хвороба
Гортань працює як клапан: на вдиху вона розкривається, а під час ковтання закривається, щоб їжа не потрапила в дихальні шляхи. Якщо нерви чи м’язи, що керують хрящами, слабшають, один або обидва хрящі залишаються нерухомими й звужують прохід. Собаці стає важче вдихати, особливо при навантаженні. Через порушений захист дихальних шляхів під час ковтання зростає ризик аспіраційної пневмонії. З часом ризик гострої дихальної недостатності зростає, тому стан не можна залишати без нагляду.
Симптоми
Власники зазвичай помічають шумне, хрипке або свистяче дихання, особливо на вдиху, і зміну голосу — гавкіт стає тихішим або хрипким. Собака швидко втомлюється на прогулянці, часто дихає з відкритою пащею, може кашляти чи давитися під час їжі та пиття. У спеку або при збудженні дихання ускладнюється, ясна можуть набувати синюватого відтінку. Схожі ознаки бувають при хворобах серця, легень, пухлинах чи порушенні будови дихальних шляхів, тому точно скаже лише огляд.
Причини та фактори ризику
Частіше стан зустрічається в собак великих порід похилого віку; про схильність у лабрадорів і ньюфаундлендів говорять особливо часто, але це не означає, що хвороба обов’язково розвинеться. Буває і вроджена форма у молодих тварин деяких порід. Причиною можуть бути й ураження нервів чи м’язів, травма шиї, пухлини в цій ділянці. Нерідко точну причину встановити не вдається. Надмірна вага і спека підвищують ризик погіршення стану.
Діагностика
Лікар оцінює дихання, голос, переносимість навантаження і слухає серце та легені. Для оцінки рухливості гортані потрібен огляд під седацією — це завжди рішення лікаря, оскільки седація для собаки з утрудненим диханням потребує підготовки й контролю. Додатково призначають рентген грудної клітки, аналізи крові та за показаннями інші дослідження, щоб виключити хвороби серця, легень чи нервової системи. Складні випадки обговорюють зі спеціалістом.
Як лікують
Мета — полегшити дихання та знизити ризик гострого стану. Легкі випадки ведуть консервативно: контроль ваги, уникнення спеки й надмірного збудження, обмеження навантажень, використання шлейки замість нашийника. У вираженіших випадках лікар може запропонувати хірургічне розширення просвіту гортані; таке втручання проводять за показаннями, за потреби з направленням до спеціаліста. Під час гострих епізодів собаку стабілізують у стаціонарі. Схему та рішення про операцію визначає лише лікар після обстеження.
Профілактика
Повністю запобігти паралічу гортані неможливо, особливо якщо причина вроджена чи нервова. Знизити ризик гострих епізодів допомагає підтримка нормальної ваги, прогулянки в прохолодні години, доступ до води й тіні, спокійне середовище. Корисно показати собаку лікарю, щойно змінився голос чи дихання, і не чекати наростання ознак. Для порід із відомою схильністю особливо важливий нагляд у зрілому віці.
Коли звертатися терміново
- сильна задишка, дихання з видимим зусиллям, собака не може заспокоїтися;
- сині або дуже бліді ясна та язик;
- втрата свідомості, різка слабкість або колапс після прогулянки чи збудження;
- перегрів у спеку, хрипке дихання з гучним звуком на вдиху.
Це невідкладні стани, коли рахунок іде на хвилини: не чекайте й одразу звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі.
