Переохолодження — це стан, коли температура тіла собаки падає нижче норми через тривале перебування на холоді. Обмороження — пошкодження тканин від холоду, найчастіше вух, лап і хвоста. Обидва стани можуть виникнути навіть у великих собак, а маленькі породи, короткошерсті та літні собаки більш вразливі.
Що це за хвороба
Коли тіло не встигає утримувати тепло, організм перенаправляє кров до життєво важливих органів, а периферійні тканини — лапи, вуха, хвіст — отримують мало кисню і можуть пошкодитися. При переохолодженні страждають серце, нервова система і обмін речовин, тож стан може бути небезпечним навіть без видимих ран на шкірі. Обмороження розвивається поступово: спочатку шкіра блідне, потім може набрякнути, почорніти або вкритися пухирями. Глибина пошкодження визначає, наскільки складним буде лікування.
Симптоми
Власник може помітити дрижання, слабкість, сонливість, холодні лапи й вуха, бліді або синюваті ясна. При обмороженні шкіра стає блідою, згодом синьою або темною, з'являються пухирі чи біль при дотику. Ці ознаки схожі на інші стани, що супроводжуються низькою температурою тіла, тому точну оцінку дає лікар.
Причини та фактори ризику
Основна причина — тривале перебування на морозі, у мокрому снігу або на вітрі, а також купання в холодній воді. Ризик вищий у цуценят, літніх собак, тварин із хронічними хворобами, худих собак і короткошерстих порід. Мокра шерсть суттєво посилює втрату тепла. Якщо собака вже має проблеми із здоров'ям або перебуває в поганому загальному стані, ризик зростає.
Діагностика
Лікар вимірює температуру тіла, оцінює дихання, пульс, свідомість і кровообіг. Для обмороження важливо визначити глибину пошкодження: огляд, перевірка чутливості тканин і за потреби аналізи, щоб виключити інші причини слабкості. Загальний аналіз крові та біохімія показують, чи є порушення обміну або ушкодження внутрішніх органів після переохолодження. При підозрі на такі ураження можуть знадобитися УЗД або рентген.
Як лікують
Лікування починають з поступового відігрівання під контролем лікаря і стабілізації дихання та кровообігу. Тяжкі випадки потребують стаціонару з інфузійною підтримкою та моніторингом серця й температури. Пошкоджені ділянки лікар оглядає регулярно: нежиттєздатні тканини з часом відмежовуються і можуть бути видалені, а при глибоких ураженнях розглядають хірургічну обробку. Знеболення та інші заходи підбирає ветеринар. Прогноз залежить від глибини ураження і швидкості звернення, тому його оцінюють після огляду.
Профілактика
Найкращий захист — обмежувати час на морозі, особливо за вітру і вологи, і не залишати собаку на холоді надовго. Після прогулянки в снігу ретельно висушуйте шерсть між пальцями і на вухах. Для вразливих собак важливі теплий сухий лежак і одяг, підібраний з урахуванням породи та стану. Взимку уважно стежте за собакою і при перших ознаках звертайтеся до лікаря, не розраховуючи, що «само пройде».
Коли звертатися терміново
- собака сильно дрижить, не реагує на поклик або стає надто сонливою;
- дихання поверхневе, слизові бліді або синюваті;
- шкіра на лапах, вухах чи хвості стає чорною, синьою або вкривається пухирями;
- слабкість, судоми або втрата свідомості.
Не відігрівайте собаку самостійно гарячою водою чи грілкою. Їдьте до ветклініки Панда в Дніпрі одразу, як помітили ці ознаки.
