Себорейний аденіт — запалення сальних залоз шкіри, при якому собака втрачає шерсть, а на шкірі з’являється лупа і жирні лусочки. Найчастіше його описують у деяких порід, зокрема пуделів, акіта-іну та самоїдів.
Що це за хвороба
При цьому захворюванні імунна система, ймовірно, помилково атакує сальні залози, що живлять шкіру й шерсть. Залози руйнуються, шкіра втрачає природний захист, а волосся слабшає та випадає. Хвороба не загрожує життю різко, але перебіг хронічний. Не варто плутати її зі звичайною лупою або з інфекціями шкіри: причини різні, а підхід до догляду відрізняється.
Симптоми
Спочатку помітні сухі білі лусочки, які тримаються на шерсті, шерсть тьмяніє й рідшає. Далі з’являються ділянки облисіння, іноді симетричні, щільні лусочки навколо волосин та неприємний запах. У деяких собак виникає свербіж, інколи приєднується вторинна інфекція. Схожі ознаки бувають при грибку, демодекозі, алергії й гормональних порушеннях, тому без обстеження діагноз не встановити.
Причини та фактори ризику
Точна причина не з’ясована; найімовірніше, це поєднання спадкової схильності та імунних порушень. Описано частішу появу у пуделів, акіта-іну, самоїдів та деяких інших порід. Зазвичай перші ознаки з’являються у молодих чи дорослих собак. Схильність не означає неминучого розвитку хвороби. Власнику варто розповісти лікарю про породу та зміни шерсті.
Діагностика
Лікар оглядає шкіру та шерсть, збирає історію, розпитує про догляд і свербіж. Щоб виключити інші причини, проводять зіскрібки, дослідження шерсті, іноді посів та аналізи на гормони. Підтвердити діагноз допомагає біопсія шкіри з дослідженням її під мікроскопом. Консультація дерматолога дозволяє підібрати обстеження за станом собаки. Результати оцінюють разом: жоден тест окремо не дає повної відповіді.
Як лікують
Хвороба зазвичай потребує тривалого догляду й контролю, а не одноразового курсу. Лікар може призначити спеціальні процедури догляду за шкірою та шерстю й обговорити додаткову терапію. Якщо приєдналась інфекція, її лікують окремо. Повернення шерсті буває неповним, а перебіг різниться у різних собак. Конкретні засоби, їх частоту та тривалість визначає лише лікар після огляду, самолікування може погіршити стан шкіри.
Профілактика
Запобігти хворобі повністю неможливо, особливо в породах зі спадковою схильністю. Допомагають планові огляди шкіри, акуратний догляд без агресивних шампунів і вчасне звернення при перших змінах шерсті. Для розведення порід із відомою схильністю варто обговорити з ветеринаром можливі обстеження. Регулярні контрольні візити важливі для собак, яких уже ведуть із цим діагнозом.
Коли звертатися терміново
- шкіра червона, мокра, з гнійними виділеннями чи сильним запахом;
- швидке поширення облисіння за кілька днів;
- інтенсивний свербіж, собака розчісує шкіру до ран;
- підвищена температура або млявість разом зі змінами шкіри.
Якщо помітили такі ознаки, звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі: дерматолог огляне шкіру та підбере обстеження.
