Сечокам'яна хвороба — утворення каменів у сечовому міхурі або сечовивідних шляхах. Камені можуть подразнювати слизову, спричиняти кровотечу і перешкоджати відтоку сечі, тому хворобу потрібно враховувати навіть тоді, коли тварина здається майже здоровою.
Що це за хвороба
Камені формуються з мінеральних солей, які випадають в осад, коли їх концентрація в сечі висока або змінюється кислотність. Залежно від складу камені бувають різними, і від цього залежить тактика лікування. Найбільша небезпека в тому, що камінь може застрягти в сечівнику, особливо у самців, і спричинити повну закупорку. Тоді сеча не виходить, а в організмі накопичуються продукти обміну. Такий стан потребує невідкладної допомоги.
Симптоми
Найчастіші ознаки — часте сечовипускання невеликими порціями, напруження під час спроб помочитися, кров у сечі, неприємний запах і зміна її кольору. Собака може тривалий час вилизувати зовнішні статеві органи, відчувати біль у животі або внизу живота, зменшувати активність. Якщо камінь перекрив сечівник, тварина часто намагається помочитися без результату. Ці прояви схожі на цистит та інші запальні хвороби сечових шляхів, тому остаточний висновок робить лікар.
Причини та фактори ризику
Камені можуть утворюватися через накопичення мінералів, інфекцію сечовивідних шляхів, порушення обміну речовин, недостатнє питття і особливості раціону. Ризик вищий у певних порід із генетичною схильністю до каменів, а також у собак, які мало п'ють воду або отримують сухий корм без достатнього доступу до води. Значення має і концентрація сечі. Точний склад каменів визначає аналіз, а не припущення.
Діагностика
Лікар починає з розпитування та огляду, зокрема пальпації живота. Аналіз сечі оцінює кристали, кров, білок та ознаки запалення, а за потреби проводять дослідження на інфекцію. Для пошуку каменів використовують УЗД і рентген, які доповнюють одне одного. Точний склад каменя зазвичай визначають лабораторним аналізом самого каменя.
Як лікують
Підхід залежить від розміру, місця розташування і складу каменів. Деякі види каменів можна спробувати розчинити під контролем лікаря, інші потрібно видаляти в клініці. Якщо камінь перекрив сечівник, собаку стабілізують і відновлюють відтік сечі — це робить лише лікар. Після лікування важливий контроль аналізів і УЗД, бо камені можуть утворитися знову. Схему, методи та частоту контролю визначає ветеринар.
Профілактика
Основний спосіб зменшити ризик — забезпечити собаку достатньою кількістю питної води та дотримуватися раціону, який рекомендує лікар. Регулярні аналізи сечі допомагають вчасно помітити кристали або запалення. Після перенесеної сечокам'яної хвороби рецидив можливий, тому раціон і частоту контролю визначає лікар. Не змінюйте раціон самостійно, бо неправильний підбір може посилити проблему.
Коли звертатися терміново
- собака тужиться, але сеча не виходить або виділяється лише краплями;
- сильний біль у животі або напруження живота;
- кров у сечі зі згустками;
- блювання, млявість або ознаки зневоднення разом із труднощами сечовипускання;
- собака незвично довго не мочиться.
Закупорка сечівника — невідкладний стан, який не можна перечекати вдома. Не чекайте й одразу їдьте до ветклініки Панда в Дніпрі.
