Синдром Воблера — це стиснення спинного мозку в шийному відділі, через яке порушується координація рухів, найчастіше у великих собак. Перші ознаки легко сприйняти за втому чи вікові зміни, тому нестійку ходу краще показати лікарю якомога раніше.
Що це за хвороба
Спинний мозок проходить усередині хребетного каналу, і в шиї цей канал може звужуватися. Причиною бувають зміни форми хребців, суглобів між ними або міжхребцевих дисків, які тиснуть на нервову тканину. Сигнали між мозком і кінцівками передаються гірше, тому страждає насамперед рівновага та контроль над рухами лап. Хвороба зазвичай розвивається поступово, але стан може й різко погіршитися. Її називають також шийною спондиломієлопатією.
Симптоми
Найтиповіша ознака — хитка, «п’яна» хода, особливо задніх лап: собака ніби перечіпляється, сточує кігті, на поворотах заплітається. Передні лапи можуть рухатися скуто, короткими кроками. Деякі собаки неохоче опускають або піднімають голову, мають напружену шию, а при дотику до неї реагують болем. Бувають труднощі з підйомом по сходах чи стрибком на диван. У тяжчих випадках з’являється слабкість лап або неможливість стояти. Схожі ознаки трапляються й при грижі міжхребцевого диска, інших ураженнях мозку чи суглобів, тому здогадки без обстеження не допомагають.
Причини та фактори ризику
Єдиної причини не встановлено. Вважають, що роль відіграють спадкова схильність, особливості будови хребта та швидкий ріст великих порід. Найчастіше хворобу описують у доберманів середнього віку, а в молодих собак дуже великих порід, наприклад німецьких догів, вона може проявлятися раніше. Це лише тенденція: далеко не кожен собака цих порід захворіє.
Діагностика
Починають з огляду та неврологічного обстеження: лікар оцінює ходу, рефлекси, положення лап і чутливість шиї. Рентген допомагає виключити інші причини, але стиснення мозку добре видно лише на детальній візуалізації. Для точної картини зазвичай потрібна комп’ютерна томографія або МРТ під наркозом, тому собаку попередньо обстежують на готовність до анестезії. Результати оцінюють разом, а не за одним методом.
Як лікують
Підхід залежить від ступеня ураження та загального стану собаки. У легких випадках лікар може запропонувати обмеження активності та спостереження. При вираженому стисненні розглядають хірургічне лікування, яке виконують профільні спеціалісти з нейрохірургії. У клініці проводять діагностику й консультацію, за потреби дають направлення до такого фахівця. Схему визначає лише лікар після огляду, самостійні дії вдома можуть зашкодити.
Профілактика
Запобігти хворобі повністю неможливо, адже вона пов’язана зі спадковістю та будовою хребта. Допомагає помірне годування, щоб цуценя великої породи не росло надто швидко, та уникнення різких навантажень на шию. Замість нашийника для прогулянок краще використовувати шлею, якщо лікар радить берегти шию. Заводчикам варто обговорити зі спеціалістом походження та здоров’я батьків.
Коли звертатися терміново
- собака раптово не може стояти чи йти;
- задні або всі лапи слабшають на очах;
- сильний біль у шиї: собака скиглить, не дає торкнутися голови;
- втрата рівноваги з падінням чи судомоподібними рухами.
Якщо ви помітили хитку ходу або слабкість лап, не чекайте — запишіться на огляд до ветклініки Панда в Дніпрі.
