Укус гадюки у собаки — невідкладний стан, за якого швидко наростають набряк, біль і загальна слабкість. Найважливіше — заспокоїти собаку й одразу везти її до ветеринара.
Що це за хвороба
Під час укусу гадюка впорскує отруту, яка ушкоджує тканини навколо ранки, порушує згортання крові й може впливати на серце, нирки та нервову систему. Наслідки залежать від кількості отрути, місця укусу, розміру й віку собаки та її загального стану. Найнебезпечніші укуси в морду, язик і шию, адже набряк може утруднити дихання. Отрута поширюється з лімфою і кров'ю, тому стан може змінюватися протягом кількох годин, і собаці зазвичай потрібне спостереження в стаціонарі. Часто власник не бачить самої змії, тому лікар орієнтується на ознаки та обставини, а не лише на припущення про вид змії.
Симптоми
Зазвичай одразу з'являються біль і набряк у місці укусу, іноді видно дві маленькі ранки, з яких сочиться кров. Собака може скиглити, кульгати, не давати торкатися до морди чи лапи, слинитися, ховатися. Набряк швидко поширюється на морду, шию або кінцівку, ділянка стає гарячою й напруженою. Пізніше можуть з'явитися слабкість, блювання, тремтіння, часте або утруднене дихання, блідість чи синюшність ясен, кровотеча з ранки, носа або ясен, темна сеча. Схожі прояви бувають і за інших травм чи алергічних реакцій, тому стан має оцінити лікар.
Причини та фактори ризику
Укус трапляється, коли собака нюхає траву, каміння, купи хмизу чи листя або розкопує нору, де ховається змія. Гадюки активні з весни до ранньої осені. Ризик вищий у собак, які вільно бігають у лісі, на луках, біля водойм і на дачних ділянках. Маленькі собаки, цуценята та літні тварини частіше мають тяжчий перебіг. Уникнути укусу повністю неможливо, тому після прогулянок у таких місцях уважно оглядайте собаку.
Діагностика
Лікар оглядає місце укусу, оцінює набряк, дихання, роботу серця, колір ясен і температуру. Аналізи крові показують, чи порушене згортання, які зміни в клітинах крові, як працюють нирки та печінка. За потреби досліджують сечу. Ці показники допомагають обрати тактику лікування, а повторні аналізи — стежити за перебігом, бо тяжкість стану може змінюватися з часом.
Як лікують
Поки ви їдете до клініки, тримайте собаку спокійною і не давайте їй ходити: маленьку собаку несіть на руках. Не розрізайте ранку, не відсмоктуйте отруту, не накладайте джгут і не прикладайте нічого до місця укусу. Якщо укус у голову чи шию, зніміть нашийник, щоб він не тиснув на набряк. Не давайте собаці жодних засобів без призначення лікаря.
У клініці лікування зазвичай проводять у стаціонарі під постійним наглядом. Основні напрями — підтримка дихання й кровообігу, інфузійна терапія, знеболення, контроль згортання крові та догляд за місцем укусу. Що саме потрібно собаці, вирішує лікар за результатами огляду та аналізів. У тяжких випадках потрібні інтенсивний догляд і повторні дослідження.
Профілактика
Запобігти укусу повністю неможливо, але ризик можна зменшити. На луках, у лісі, серед високої трави й каміння тримайте собаку на повідку та ходіть утоптаними стежками. Не дозволяйте собаці розкопувати нори, купи каміння й хмизу, де можуть ховатися змії. Збережіть номер ветклініки в телефоні, щоб у разі укусу не втрачати час.
Коли звертатися терміново
- набряк морди, шиї чи лапи після прогулянки в місцях, де можуть бути змії, навіть якщо змію ви не бачили;
- сильний біль: собака скиглить, кульгає, не дає торкнутися до місця укусу;
- слинотеча, блювання, тремтіння або слабкість, собака не може встати;
- кровотеча з ранки, носа або ясен;
- утруднене дихання, бліді чи синюваті ясна.
Укус гадюки потребує невідкладної допомоги, тому не чекайте, поки стан погіршиться. Тримайте собаку спокійною і одразу їдьте до ветклініки Панда в Дніпрі, попередивши її телефоном.
