Вивих наколінка — зміщення наколінної чашки з борозенки стегнової кістки. Найчастіше він трапляється у дрібних порід і виникає на тлі вродженої слабкості зв'язкового апарату або анатомії колінного суглоба. Проблема може бути періодичною, тому власники часто помічають її не одразу.
Що це за хвороба
Наколінок — сесамоподібна кістка, яка міститься в сухожилку м'язів стегна і працює як блок, покращуючи роботу коліна. Його положення утримується борозенкою стегнової кістки і зв'язками. Коли борозенка мілка або зв'язки розтягнуті, наколінок може зміщуватися всередину або назовні. Зміщення буває різного ступеня: від періодичного виходу з місця, яке собака сама повертає, до постійного вивиху, що потребує втручання. Тривале зміщення пошкоджує хрящ і поступово спричиняє артроз, тому стан не варто залишати без уваги.
Симптоми
Найтиповіша ознака — періодична кульгавість на задню лапу. Собака на кілька кроків піднімає ногу, пропускає опору, а потім знову ступає як ні в чому не бувало. Інколи вона тримає ногу зігнутою або йде «на трьох лапах». Власник може помітити характерне клацання в коліні, різке відштовхування від землі або нерішучість при стрибках. Такі ознаки схожі на інші проблеми з колінним суглобом, зокрема на розрив зв'язки, тому точну причину встановлює лікар після огляду.
Причини та фактори ризику
Основна причина — вроджена аномалія борозенки стегнової кістки, викривлення кінцівки або слабкість зв'язок. Ризик вищий у мініатюрних і карликових порід. Травма, різке обертання коліна під навантаженням або падіння з висоти можуть спричинити вивих і в собаки, що раніше не мала проблем. Ожиріння і тривалі навантаження посилюють симптоми. Оцінку ризику для конкретної тварини дає ветеринар, зокрема ортопед.
Діагностика
Лікар проводить ортопедичний огляд колінних суглобів і перевіряє, чи можна зсунути наколінок з положення та як він повертається. Для оцінки форми кістки, глибини борозенки і стану суглоба зазвичай роблять рентген. Важливо також виключити розрив хрестоподібної зв'язки та інші ураження, які можуть давати схожі ознаки. За складних випадків можуть знадобитися додаткові методи візуалізації. Ступінь вивиху лікар визначає сукупно: за клінікою, знімками і результатами огляду.
Як лікують
Підхід залежить від ступеня зміщення, віку та активності собаки. Легкі випадки іноді ведуть консервативно: контролюють навантаження, призначають підтримувальну терапію і регулярні огляди. Тяжкі вивихи, як правило, потребують хірургічної корекції, яка стабілізує наколінок і поглиблює борозенку. Після операції важлива реабілітація з поступовим відновленням навантаження. Конкретний план, препарати та терміни лікар визначає індивідуально.
Профілактика
Повністю запобігти вродженому вивиху не можна, але можна знизити навантаження на колінні суглоби. Підтримуйте нормальну вагу собаки, уникайте різких стрибків з висоти та активних ігор на слизькій поверхні. Регулярні помірні прогулянки допомагають тримати м'язи в тонусі. Якщо цуценя має ознаки нестійкої ходи або періодичної кульгавості, варто показати його ортопеду раніше, а не чекати, поки проблема посилиться.
Коли звертатися терміново
- собака не може наступати на задню лапу або тримає її весь час зігнутою;
- коліно раптово набрякло, стало гарячим або сильно болить;
- після падіння чи травми з'явилася різка кульгавість;
- собака кричить при спробі зігнути або розігнути ногу.
Вивих наколінка не завжди є аварією, але болісний біль і раптове порушення опори потребують огляду в той самий день. Звертайтеся до ветклініки Панда в Дніпрі, щоб лікар оцінив суглоб і запропонував план.
