Бурмілла — це ніжна, врівноважена кішка зі сріблястою шерстю та виразними зеленими очима. Її вважають менш галасливою та метушливою, ніж бурманська, і водночас зберігають її прив’язаність до людей.
Коротко про породу
Породу описано як результат схрещування бурманського кота з персидською шиншилою. Бурмілла належить до середніх порід: вага дорослих котів зазвичай становить 3–6 кг. Шерсть найчастіше коротка, м’яка й шовковиста, але трапляється і довгошерста різновидність. Забарвлення світле, кінчики волосків темніші, тому шерсть має сріблясте мерехтіння. Очі зелені, з темною підводкою. Живуть такі коти зазвичай 10–15 років.
Характер і поведінка
Бурміли спокійні, лагідні та ненав’язливі. Вони люблять бути поруч із людьми, але зазвичай не вимагають уваги так наполегливо, як бурмани. Кішки допитливі, граються навіть у дорослому віці, добре ладнають з дітьми та іншими тваринами. Голос у них тихий, а темперамент помірний. Самотність вони переносять непогано, але надовго залишатися без спілкування їм не варто.
Догляд і утримання
- Коротку шерсть достатньо вичісувати раз на тиждень. Довгошерсту варіацію розчісуйте частіше, особливо під час линьки.
- Шкіра в деяких котів чутлива, тому вибирайте засоби для догляду разом з лікарем, а не навмання.
- Світлі очі й темна підводка можуть давати виділення в куточках. Протирайте їх чистою вологою серветкою та звертайтеся до лікаря, якщо виділень побільшало.
- Стежте за вагою кішки та регулярно зважуйте її. Розмір порції краще узгоджувати з ветеринаром.
- Привчайте кішку до огляду зубів і пащі з раннього віку.
Здоров’я породи: на що звертати увагу
Схильність породи — це не діагноз. Вона не означає, що хвороба обов’язково виникне, але допомагає вчасно помітити тривожні ознаки й не пропустити планові огляди.
- Полікістоз нирок. Хвороба описана в перських котів, а бурмілла має перських предків, тому лікарі іноді радять перевірити нирки за допомогою УЗД. Спрага, нестача апетиту та млявість — привід показати кішку лікарю.
- Рогівка й очі. У споріднених порід описано захворювання рогівки, зокрема секвестр. Мружіння, сльозотеча чи помутніння ока потребують негайного огляду.
- Шкіра. Свербіж, розчісування, лупа чи випадіння шерсті можуть бути ознаками шкірних проблем різного походження.
- Цукровий діабет і вага. У бурманських котів описано схильність до діабету, тому зайва вага у бурмілли небажана. Надмірна спрага й часте сечовипускання — привід звернутися до лікаря.
- Ясна та зуби. Запалення ясен трапляється у багатьох котів, тому порожнину рота варто оглядати регулярно.
Не лікуйте кішку самостійно. Якщо ви помітили зміни в апетиті, сечовипусканні, поведінці чи стані очей і шкіри, зверніться до ветеринара.
Профілактика і планові огляди
Для бурмілли важливі планові огляди, вакцинація, обробка від паразитів і контроль ваги. Графік і набір обстежень лікар підбирає індивідуально, залежно від віку та стану здоров’я. Записатися можна на консультацію ветеринара, до дерматолога, якщо турбує шкіра, або на УЗД для оцінки нирок та інших органів.
Кому підійде порода
Бурмілла підійде людям і родинам, яким до вподоби спокійна, лагідна та ненав’язлива кішка, що любить товариство, але не вимагає постійної уваги. Для цієї породи варто бути готовими до планових оглядів і стежити за вагою. Якщо вам потрібен дуже активний і галасливий кіт, обирайте іншу породу.
