Поодиноке чхання після пилу чи сильного запаху не завжди лякає. Але коли гризун чхає часто, облизує ніс, з’являються виділення або тварина менше їсть — це вже привід звернути увагу на дихальні шляхи.
Коли турбуватися
Зверніться до ветеринара, якщо чхання триває більше двох днів, є мутні чи гнійні виділення з носа, хрипи, прискорене дихання, млявість або схуднення. У молодих і старих тварин респіраторні симптоми прогресують швидко.
Одиничне чхання в активної тварини без інших ознак можна спостерігати коротко; при появі виділень — огляд.
Можливі причини
У щура чхання часто пов’язане з респіраторними інфекціями та ураженням легень; інколи додатково впливають новоутворення в грудній клітці. Морська свинка може чхати на фоні алергії на підстилку, пил або запахи, а також при ураженнях верхніх шляхів.
У хом’яка рідкі респіраторні проблеми трапляються при перегріві або стресі, але стійке чхання не варто ігнорувати. Шиншила та дегу чутливі до пилу та вологості; у них чхання рідше, ніж у щура, але при поганій вентиляції теж можливе. Точну причину визначають після огляду та, за показами, знімків.
Червоні прапорці
- Видиме утруднене дихання, синюшність, тварина сидить з відкритим ротом.
- Гнійні виділення з носа й очей, запах з рота, різка млявість.
- Відмова від їжі разом із швидким диханням.
- Різке погіршення за кілька годин після початку чхання.
Що зробить клініка
Ветеринар гризунів (**ратологія**) прослухає легені, оцінить ніс і горло, призначить **терапію** за результатами огляду. **Рентген** грудної клітки допомагає побачити пневмонію, набряк або інші зміни. Самолікування препаратами «від нежиті» для людей небезпечне. Запишіться до ветклініки Панда в Дніпрі, якщо гризун часто чхає або дихає важче.
