Бульмастиф — потужна, спокійна й віддана собака-охоронець британського походження. Він поєднує масивну будову з врівноваженим характером, але через розмір та вагу потребує уважного ставлення до суглобів, серця й температурного комфорту.
Коротко про породу
Бульмастиф виведений у Великій Британії як помічник єгерів для охорони угідь і був результатом схрещування мастифа й бульдога. Дорослі собаки зазвичай важать 45–60 кг, мають масивну голову, коротку морду, міцний каркас і коротку щільну шерсть. Забарвлення буває рудим, палевим і тигровим. Тривалість життя в великих порід зазвичай коротша, ніж у малих, і в бульмастифа нерідко становить 8–10 років.
Характер і поведінка
Бульмастиф зазвичай спокійний, лагідний до своєї родини й пильний щодо незнайомців. Він не схильний до зайвого гавкоту, але здатен надійно охороняти територію. Через розмір і силу собаці потрібна рання соціалізація та послідовне виховання без грубості: добре працюють похвала й спокійні вимоги. Щеняти варто привчати до повідка, зустрічей з людьми та іншими собаками, поки воно ще невелике. Характер залежить від виховання та індивідуальних особливостей, тому узагальнення не завжди підходять конкретному собаці.
Догляд і утримання
- Коротку шерсть достатньо вичісувати раз на тиждень гумовою рукавичкою чи щіткою. Купати собаку зазвичай треба за потреби.
- Складки на морді й шкіру між ними варто обережно витирати та підсушувати, а також оглядати на почервоніння й неприємний запах.
- Прогулянки потрібні щодня, але помірні. Через масивну будову та коротку морду собака гірше переносить спеку: гуляйте зранку й увечері, забезпечуйте тінь і воду та не залишайте його в закритому автомобілі.
- Годуйте за рекомендованим режимом і стежте за вагою: зайві кілограми сильно навантажують суглоби. Великих собак краще годувати кількома невеликими порціями, а після їжі не навантажувати активним рухом. Корм краще обрати разом із ветеринаром.
- Щенят у період росту не перевантажуйте стрибками та довгими пробіжками, а дорослим забезпечте зручне нековзке покриття.
- Зуби, вуха й кігті потрібно регулярно оглядати. Слина та складки потребують охайності, тому корисно мати серветки під рукою.
Здоров’я породи: на що звертати увагу
Схильність породи — це схильність, а не діагноз. Вона не означає, що хвороба обов’язково виникне, але допомагає вчасно помітити тривожні ознаки й не пропустити планові огляди.
- Суглоби. Для великих порід характерні дисплазія кульшових та ліктьових суглобів і розрив хрестоподібної зв’язки. Звертайте увагу на кульгавість, скутість після відпочинку, труднощі з підйомом і небажання стрибати чи ходити сходами.
- Шлунок. Для глибокогрудих великих порід описаний заворот шлунка. Роздутий живіт, марні позиви до блювання, неспокій і слинотеча — це невідкладний стан, за якого потрібно негайно їхати до клініки.
- Серце. Описано стеноз аортального клапана. Швидка втома, слабкість, непритомність чи кашель потребують огляду і, за потреби, обстеження серця.
- Онкологія. У великих порід, зокрема в бульмастифів, частіше описані лімфома та остеосаркома. Нові шишки, збільшені лімфовузли, стійка кульгавість і схуднення потребують огляду.
Роздутий живіт, різка слабкість, непритомність або виражений біль — привід звернутися до ветеринарної клініки без зволікань. Не лікуйте собаку самостійно: за будь-яких тривожних змін краще показати її лікарю.
Профілактика і планові огляди
Для бульмастифа важливі планові огляди, вакцинація, обробка від паразитів і контроль ваги. Лікар визначає, як часто проводити обстеження, залежно від віку, самопочуття й результатів огляду. Записатися можна до травматолога-ортопеда, до кардіолога або на консультацію ветеринара.
Кому підійде порода
Бульмастиф підійде тим, хто має достатньо місця, готовий до виховання великого собаки та до витрат на його утримання. Це не найкращий вибір для тих, хто живе в жаркому приміщенні без прохолодного місця, не може впоратися з собакою вагою понад 45 кг або не готовий до уважного контролю суглобів і ваги.
